До Ісуса прийшла,
Щоб омить Його ноги сльозами
І цілунками вкрити…
Бо я недостойна… Прости!!!
Але Він посадив мене поруч,
Пригорнув та утішив словами:
«Ти навіки моя.
Страх і відчай з душі відпусти!
Знаю мрії твої,
Поривання, шукання, тривоги…»
Він Своїми очима
Осягнув мого серця глибінь.
Він до мене схилився
І почав омивать мої ноги,
Доторкаючись ніжно,
Забираючи смуток і біль…
Я так вдячна, Господь,
Що мене Ти в Собі укріпляєш,
В благовістя взуваєш
І даєш мені силу прощать.
Як Учитель Благий,
Ти мене докоряєш й навчаєш,
Щоб я вміла в покорі
Іншим ноги любов’ю вмивать…
08.12.2011р.
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
сестре - Ольга Задорожная Моя родная сестра ,чтобы не раздражать неверующих наследников неверующего мужа решила только венчаться без росписи в ЗАГСе,чтобы не претендовать ни на что после его смерти.На следующий день,после его смерти её выгнали.
Баллада Атоса - Лялин Андрей Владимирович (LAVScan) Мой взгляд, с Надеждой брошенный вдаль грядущего Будущего, ласкают и радуют призрачные очертания Нового мира, в котором живёт Истина, и нет места - злу, порочности и личному несовершенству…
Но, мой слух, уставший от стонов действительности, улавливает в текущем Настоящем, Невыразимую боль тела Человеческого, изъеденного неизлечимыми пороками и тяжкими язвами, соз-ДАННОГО по Образу и Подобию Божьему, но вследствие Недостаточной Духовности и Нравственности, вынужденно обрекающего себя на - Тоску, Страдания и Разложение…
…Того самого мира, в котором Дух - радостно ожидает Избавления и Чуда…
…но, и Того же мира, в котором тело - скорбно готовится к своему последнему Сну…
Когда уже невозможно что-то - исправить и исцелить, остаётся только – Соз-ДАТЬ это заново, учитывая опыт прежних неудач…
